ГРИМАЛЯК ТЕТЯНА ПЕТРІВНА
Спеціаліст І категорії
Педагогічний стаж роботи – 20 років
Логопедична робота – складний динамічний процес, який передбачає комплексну роботу в певних напрямках:
- Обстеження та діагностика мовлення дошкільників.
- Проведення корекційної роботи:
• уточнення та розвиток лексичної сторони мовлення;
• формування граматичних умінь та навичок;
• розвиток фонематичних процесів;
• формування правильної вимови звуків та введення їх у зв’язне мовлення;
• розвиток дрібної та загальної моторики;
• розвиток мовного дихання (при потребі); - Проведення пропагандистської роботи серед педагогів та батьків.
Яких дітей беруть на логопункт?
На логопедичний пункт зараховуються діти з 5 років з нескладними мовними порушеннями.
На логопедичні пункти беруть не всіх дітей звичайного дитячого садка, а тільки ті які найбільш потребують допомоги.
Існує черговість залежно від ступеня тяжкості порушення мовлення.
У першу чергу зараховуються діти 6 років, яким через рік вступати в школу.
А так само ті, хто не закінчив заняття з логопедом у минулому році.
Всі інші, що потребують допомоги логопеда, ставляться на чергу.
Діти молодшої i середньої групи можуть отримати логопедичну консультацію.
Яким порушенням (логопедичними висновками) можно потрапити на логопункт?
Найчастіше приймаються діти з такими логопедичними висновками:
порушення вимови окремих звуків – ФНМ
порушення вимови окремих звуків та їх сприймання – ФФНМ
В якому режимі проходять заняття на логопункті?
Фронтальні (з группою дітей) – 2 рази в тиждень,
індивідуально-підгрупові заняття – 2 рази в тиждень.
Найкращий ефект, звичайно ж, дають індивідуальні заняття.
Як часто проводяться з вашою дитиною індивідуальні заняття та їх тривалість, логопед визначає в залежності від ступеня виразності мовного порушення, віку дитини і його психофізичних особливостей. В основному індивідуальні заняття на логопункті тривають від 10 до 20 хвилин.
Мета індивідуальних логопедичних занять – корекція звуковимови та розвиток фонематических процесів.
Так як логопедична допомога потрібна великій кількості дітей з різними видами мовних діагнозів, то терміни роботи з кожним з дітей можуть сильно відрізнятися. Тому з логопункта в дитячому саду діти виводяться не всією групою, індивідуально, в міру виправлення мовного порушення. А на звільнене місце відразу ж зараховується інша дитина з тих, що стоїть в черзі.
Таким чином, логопункт при ДНЗ – це відкрита і дуже рухлива система.
Поодинці вирішити задачу повної корекції мовлення дітей логопеда дуже важко. Тому він посилено залучає до роботи і батьків, і фахівців дитячого садка.
Для успішного виправлення мовлення дітей просто необхідна допомога батьків! Вони повинні виконувати всі рекомендації логопеда, регулярно відвідувати консультації з фахівцем, виконувати домашні завдання, які видаються один раз на тиждень. І, звичайно, з боку батьків потрібен пильний контроль за мовленням дитини.
Поради вчителя-логопеда
Поради батькам щодо розвитку мовлення дітей
Шановні батьки!
Якщо ваша дитина відвідує заняття з учителем-логопедом, знайте, що погане мовлення не можна виправити за одне чи два заняття. Для цього потрібен час і спільні зусилля логопеда, дитини та її батьків.
I. Виправлення звуковимови проводиться поетапно:
1-й етап – підготовчий (формування інтересу до логопедичних занять; розвиток слухового уваги, пам’яті, фонематичного сприйняття за допомогою ігор і спеціальних вправ; формування і розвиток артикуляційної моторики – це виконання артикуляційної гімнастики і спеціальних вправ для губ, язика, голосу, дихання і ін) (цей процес протікає у багатьох дітей повільно і вимагає тривалого тренування).
2-й етап – постановка звуків (викликання звуків за наслідуванням або за допомогою спеціальних прийомів).
Послідовність постановки звуків:
свистячі [с], [з], [ц], [с ‘], [з’];
шиплячі [ш];
сонорні [л];
шиплячі [ж];
сонорні [р], [р ‘];
шиплячі [ч], [щ].
3-й етап – автоматизація – закріплення вимови звуку в складах, словах, реченнях (проходить у багатьох дітей повільно і вимагає тривалого тренування). Автоматизація звуку:
§ [с], [з], [ш], [ж], [с ‘], [з’] – автоматизуються спочатку в прямих складах, потім – в обернених і в останню чергу – в складах зі збігом приголосних;
§ [ц], [ч], [щ], [л] – автоматизуються спочатку в обернених складах, потім – в прямих і зі збігом приголосних;
Автоматизація звуків у словах:
проводиться за слідами автоматизації в складах в тією самою послідовностю.
У міру оволодіння дитиною вимови кожного складу з виправленим звуком він вводиться і закріплюється в словах.
Автоматизація поставлених звуків у зв’язному мовленні:
кожне відпрацьоване у вимові слово вводиться в речення, потім – в невеликі оповідання, потішки, чистомовки, віршовані тексти зі словами, що мають виправлені звуки.
4-й етап – диференціація поставлених і автоматизованих звуків (у випадках заміни одного звуку іншим).
5-й етап – автоматизація звуків в самостійному (спонтанному) мовленні – в монологах, діалогах, іграх та інших формах дитячої життєдіяльності.
Щоб оволодіти правильним положенням губ, язика, швидкої і вільної вимови звуку в мовленні, потрібно багато тренуватися. Тренуйтеся, будь ласка, вдома! Якщо звук ще не вимовляється, виконуйте артикуляційну гімнастику, рекомендованя масажні рухи та вправи на дуття.
Якщо звук вже поставлений – закріплюйте його: вивчіть з дитиною мовленнєвий матеріал, записаний у зошиті для домашніх завдань, стежте за звуками в повсякденному мовленні. Заохочуйте дитину до спілкування.
Не забувайте виконувати всі рекомендації вчителя-логопеда!
Дисграфія та її попередження
Найбільш поширеним видом мовленнєвого недоліку у дітей дошкільного і молодшого дошкільного віку є неправильна вимова звуків, особливо важких приголосних: с-з-ц, ш-ж-ч-щ, л-р. У цьому віці неправильна вимова звуків – це природний етап і з віком вона минає. Але за певних умов може закріпитись у стійкий мовний дефект і привести до дисграфії.
Що таке дисграфія?
Дисграфія визначається як специфічне і стійке порушення процесу письма, обумовлене відхиленнями в діяльності тих аналізаторів, які відповідають за процес письма.
Симптоми дисграфії – це специфічні або повторювані помилки на письмі, причому помилки ці не пов’язані з незнанням правил граматики. У чому специфіка помилок? Вони з»являються саме там, де, здавалося б, допустити помилку взагалі неможливо. Наприклад, замість слова «жук» дитина пише «зук», замість «вікно» – «ікно», «дікно». Є пропуски, заміни букв, недописування слів і злиття їх в одне довге слово.
Є такі види дисграфії:
1) акустична (коли дитина погано диференціює звуки мови на слух, і відповідно, плутає їх на письмі – «як чує, так і пише»);
2) оптична (коли дитина погано засвоює зорові образи букв, букви їй здаються схожими одна на одну);
3) моторна дисграфія. Для неї характерні труднощі руху руки підчас письма, порушення зв’язку звукових образів слів, слів із звуковими і зоровими образами.
Щоб запобігти таким вадам, батьки і дорослі повинні правильно розмовляти з дітьми з моменту народження. Речі називати чітко своїми назвами, не «сюсюкати», не «коверкати» слова.
У формі гри з маленькими дітьми імітувати звуки тварин, шум вітру, дзюрчання води, голос труби, гуркіт мотора машини і т.д. Артикуляційний апарат дитини тісно пов’язаний з дрібною моторикою пальців рук. Розвиваючи дрібну моторику пальців, дорослі розвивають артикуляційний апарат, тим самим попереджуючи в майбутньому вади звуковимови. Для цього потрібно заохочувати дитину ліпити із пластиліну, особливо дрібні деталі; складати конструктор із дрібних деталей; на нитку нанизувати бісер, починаючи з великого, а закінчуючи найдрібнішим; складати мозаїку; малювати; виконувати аплікацію.
Корисно використовувати підручні засоби: відокремити горох від кукурудзи, квасолі; розсортувати ґудзики.
Також велику роль відіграє пальчикова гімнастика. В наших пальцях знаходяться всі нервові закінчення, які подають імпульси до кори головного мозку, де знаходяться мовні центри. Тому дуже корисно виконувати такі вправи з дітьми.
Незалежно від успіхів дитини, слід намагатися створювати здоровий настрій перед школою, за яким би вона прагнула до знань, не боялася труднощів і була впевнена в своїх вміннях.